| Статья написана 15 января 21:16 |
"Рассказ "Мираж" в ЗтП вышел под личной редакцией и по рекомендации Вл. Владко. "Подсолнухи", они там должны быть. Самое интересное, что это не фантастика. А первый фантастический рассказ в печати — Крестоносцы". И еще посмотрите: в 1962 г. мой рассказ "Находка" выиграл какую-то премию на конкурсе в журнале "Техника — молодежи", хотя опубликован там не был. " А. Дмитрук
*** Крестоносец: Рассказ // Юный ленинец (Киев), 1963, 31 мая – с. 4 ***
А. Дмитрук "Ошибка"/ Радуга (Киев), 1966, №10 – с.114 -117 ***
А. Дмитрук Злочин Альберта / Знання та праця (Київ), 1964, №6 – c.24-25 ***
А. Дмитрук. Міраж/ Знання та праця (Київ), 1963, №5 – с.22-24 ***
Закончился Международный конкурс на лучший научно-фантастический рассказ: [Результаты] // Техника – молодежи, 1962, №10 – с.30-31 Жюри премирует, как поощрительной премией, годовой подпиской на журнал, авторов присланных на конкурся НФ рассказов... (в т. ч. — Дмитрука А. (Киев)). За рассказ "Находка", который опубликован не был. ***
А. Дмитрук "Подсолнухи"/ Піонерія (Київ), 1962, №1, с.12-13 Первый рассказ А. В. Дмитрука. Автор здесь — ученик 8-го класса.
|
| | |
| Статья написана 11 января 18:16 |
"Рассказ "Мираж" в ЗтП вышел под личной редакцией и по рекомендации Вл. Владко. "Подсолнухи", они там должны быть. Самое интересное, что это не фантастика. А первый фантастический рассказ в печати — Крестоносцы". И еще посмотрите: в 1962 г. мой рассказ "Находка" выиграл какую-то премию на конкурсе в журнале "Техника — молодежи", хотя опубликован там не был. " А. Дмитрук *** ЗА ДЕРЗНОВЕННОЮ МРІЄЮ Олесь БЕРДНИК Минуло півроку, як існує наш клуб. Часу досить, щоб зробити перші підсумки, зібратись і поговорити за круглим столом.
Друзів неймовірного чимало виявилося на українській землі і поза її межами. Читаючи їх листи, відчуваєш, як глибоко пустили коріння в нашому народі освіта і культура. Так ось, займайте, друзі, місця за столом. Продовжимо суперечки, обмін думками. І. Кідрук з Кіровоградщини, полемізуючи з О. Шведом, А. Дмитруком та іншими товаришами, заперечує, що комети є міжзоряними кораблями або розумними істотами космічного рівня. Він незгодний також з П. Зінчен- ком та П. Вербовенком з приводу їхньої гіпотези, що комети-супутники побудовані на Плутоні. Хід його думок такий: комети повертаються періодично до Сонця, отже, вони належать до нашої системи і не є міжзоряними кораблями, не можуть вони також належати розумним істотам Плутона. Якби на Плутоні було життя, то «люди» цієї планети вже давно дали б знати про себе, порозумілися б з нами і т. д. Взагалі життя неможливе як на Плутоні, так і на планетах типу Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Доказом того, що комети не є штучними тілами, може бути факт розділення комет на кілька частин Кідрук запитує Дмитрука: як пояснити, що його «розумні комети» пересуваються по постійних орбітах. Адже розумні істоти космосу могли б вільно вибирати шляхи по міжзоряних трасах. З М. Прогоновим Кідрук згодний. Він теж вважає, що Всесвіт багатоповерховий, що він невичерпний, як вглиб — в мікросвіт, так і вшир — в метасвіт. Але він заперечує те, що у мікросвіті можуть існувати розумні істоти. Як бачите, суперечка загорілася цікава. Висувається безліч «за» і «проти». Але абсолютно точної відповіді нема і поки що не може бути. Друзям неймовірного ясно лише одне: пояснити походження комет, виходячи із «звичайних» уявлень, не можна. Я теж згоден з Кідруком, що комети не є розумними істотами. Але допускаю, що вони є досконалими мислячими організмами, побудованими для певних космогенетичних цілей. Можливо, такі організми збирають інформацію в різних системах, передають її на планети, на космічні станції і т. п. Фантазія може намалювати багато застосувань для таких утворів, але нас цікавить саме принциповий бік справи: комети — штучні утвори. Далі. Комети, напевне, можуть бути і міжпланетними і міжзоряними. Спостереження за ними ведуться на протязі досить короткого часу. А те, що комети розпадаються, не повинно дивувати прихильників штучності комет. Хіба так важко уявити, що станція розділяється на кілька менших? Це вже робимо й ми — люди Землі. В. Парафілов з Миколаївщини та В. Єрохін з Донеччини підтримують М. Прогонова, вважаючи, що розумні істоти можуть жити і діяти як у над- світах, так і в мікросвітах, що масштаби не мають значення, оскільки час і простір визначаються самими істотами, які є породженнями тієї чи іншої системи. П. Демченко з Полтавщини додає, що взагалі нема межі ділимості світів як в той, так і в інший бік, що наша система може бути атомом мега- речовини, а елементарні частинки мікросвіту можуть нести в собі все дрібніші й дрібніші системи. Мені здається, що Прогонов і всі товариші, які беззастережно його підтримують, дещо механічно уявляють будову Всесвіту. Досвід показує, що разом із зміною масштабів змінюються і закони розвитку матерії. Світобудова, безумовно, не схожа на відому ляльку «матрьошку». Отже, глибинність світів треба розуміти не механічно, а якісно. І таких — якісних — поверхів Світобудови може бути безліч. Ми знаємо, що наші елементарні частинки є лише пакетами хвиль, вузлами енергетичного поля певної напруги і частоти. Отже, існування паралельних еволю- цій і цивілізацій в одному й тому ж просторі може визначатись тільки градаціями енергій. А такі градації в нескінченному Всесвіті повинні бути нескінченні. П. Ситник з Луганщини з приводу цього висловив таку думку: гіпоте тичні невидимі істоти з паралельних вимірів Світобудови, розгадавши таємниці багатомірності, можуть з’являтися на нашій Землі, як і ми колись зможемо проникати до них. Такі факти, говорить П. Ситник, в далекі передісторичні часи могли сприйматися нашими неосвіченими предками, як поява «богів». Цікава думкаї 3 свого боку пропоную конкретне запитання. Чи не можна зв'язатися з гіпотетичними істотами паралельних вимірів! Чи не можна прийняти з тих світів зображення, скажімо, типу телевізійного) Які можливості бачать друзі неймовірного для такого зв'язку) Почали приходити листи-відповіді на запитання, поставлені в четвертому номері нашого журналу. О. Сергіснко з Києва пише, що життя не може виникнути поза планетою, в просторі. «Що це за життя, — каже він, — без техніки, без мистецтва. У порожнечі!..». Людина за мільярди років стане надзвичайно високоорганізованою істотою, яка буде змінюватися залежно від умов, легко витримуватиме будь-яку спеку, холод, перевантаження, створюватиме нові органи чуття. Вона стане прекрасною істотою, могутньою, всесильною. В. Большаков з Києва захоплено повідомляє нас, що життя може існувати не лише на планетах типу Земля, а скрізь, де є матерія, в тому числі й у просторі. Життя безупину пристосовується до умов, втілюється в нові форми, розвивається, оволоді ває Всесвітом. Мине три мільярди років. Це буде чудовий час! — пише В. Большаков. Зовнішній вигляд Людини змінюва тиметься за бажанням. Можливості її — необмежені! Виникнуть нові органи чуття, вдосконалюватимуться старі. Людина стане високоетичною істотою. Наука, знання передаватимуться спадково, а також набувати- муться за життя. Чого варті наївні дикунські уявлення про бога порівняно з можливостями Людини Майбутнього?» — так закінч-ус свого листа В. Большаков. До нього приєднується в своїх думках Наталя Комотопець з Волині. Ось її міркування. Як життя на Землі, що виникло у воді, вийшло згодом у «чуже» середовище, на повітря, — так і Людина Майбутнього може вийти в космічний простір, стати космічною істотою. Постійної форми майбутньої розумної істоти не можна уявити. Така істота буде мінлива, плинна. Вона настільки досконало володітиме собою, своїм організмом, що легко творитиме нові органи чуття, пристосовуючись до нових і нових умов. Нова космічна істота безпосередньо пізнаватиме рух атомів, суть життя, стан істот. Живлення її, як вважає Наталя, буде енергетичним. Мистецтво? Воно буде чудотворним. Може, ті істоти творитимуть планети, сонця. Може, весь простір буде насичений їхньою музикою, гармонією їхньої творчості. Ера техніки буде для них пройденим етапом. Вони удосконалюватимуть самі себе, свої чуття, свій розум, об’єднуючись з новими й новими глибинами Світобудови. Г. Аиісімов з Дніпропетровська та Л. Єлеиський з Києва підтримують думки про те, що в давні часи на Землю прибували розумні істоти далеких планет, які і впливали на розвиток культури архаїчних народів. Можливо, їх поява, легенди про приліт дивних кораблів передавалися че рез низку поколінь, а потім лягли в основу релігійних міфів та легенд. Отже, масштаби миспення друзів неймовірного космічні. Прагнення їх — прекрасні. Вони бачать в Майбутньому не загальну всепланетну загибель, яку пророкують апологети деградуючої культури імперіалізму, а чудовий Новий Світ, світ Комуністичного Братерства, світ прекрасних Розумних Істот, для яких сферою діяльності стане вже не тільки Земля, а неосяжний Простір і Час. Наші мрії — не міраж у пустелі. Наші мрії — це клич до дії, до Краси, до перебудови Світу за законами Гармонії, Єдності, Братерства. Хто вміє мріяти — той вміє працювати, творити. Мрійте, друзі неймовірного. Мрійте, творіть, дерзайте. Пишіть нам. Розмова про незвичайне триває. Часопис "Знання та праця" №8/1964
"Да, я. 17 лет. Дружил с Бердником. Был такой грех. Тогда я еще верил, что в Космосе может быть иной разум, кроме нашего, и что кометы могут быть с ним связаны. Самое начало пути." ***** Интервью с А. В. Дмитруком в радиопередаче "С добрым утром" 02 (1979) с 16 мин 35 сек
***** Мюзикл "Сказка как сказка" (сКАзКа КАК сКАзКа) 1978
«Слова и музыка написаны нашим гитаристом Славик ом Степанским, для исп. в концертах! Он же её и поёт. Когда мы записывали в студии ДЗЗ на Мечникова ЭТУ песню и композицию ПАМЯТИ ШОПЕНА, там находился реж. Олег Бийма, он же и предложил нам сняться в его фильме СКАЗКА КАК Сказка! Вокал соло записал сам Степанский а в припеве, второй голос сверху это я, а первый сверху —Юра Денисов (экс-Песняры)! Что касается поэта Яна Гальперина указанного в титрах фильма (СКАЗКА есть на Ютубе), накануне МАЛЬВЫ в 78г. выступали в Москве, и к нам на концерт пришёл поэт Я. Г. и предложил Степанскому для раскрутки этой песни авторство слов поменять на Я. Г. (в последсвии Я. Г. изменил там пару слов), и Славик тогда согласился! Так что в авторских правах на слова записан Я. Г.! Но в фильме поётся изначальный текст Степанского, вот такие пироги!» Сергей Лукшин ("Мальвы") *** Если ты хочешь знать, Где сон рождает дни и ночи, Если готова ждать И если ты увидеть хочешь: Как серебрится дождь, Как ветер в облаках струится, Как умирает ложь, И где-то извне...(?) Шире распахни Окно для света, Двери открой! Сделай только шаг, Успех и радость Будут с тобой! Пусть чужие грозы Ливнями смоют слёзы с дождем! Скорее, Ведь счастье не ждёт! Там впереди цветы, Там весело роса искрится, Там не забудешь ты, Как с радугой играют птицы. Если пурпурен зной,(?) Улыбкой светишь ты в дороге. Значит, моя любовь Навеки с тобой! Шире распахни Окно для света, Двери открой! Сделай только шаг, Успех и радость Будут с тобой! Пусть чужие грозы, Ливнями смоют слёзы с дождем! Скорее в дорогу за счастьем... * Здравствуй – мое утро! Как я тебе рада. Все, как вчера, будто, Окно, туман, дорожки сада. Что ж стало мне грустно, Словно кругом пусто, Словно должна, я у окна Всегда стоять одна. Здравствуй, мое солнце, Как я тебе рада. Я расскажу сон свой, А ты найдешь разгадку, ладно. С неба тепло льется, Сердце мое бьется. Жду я вестей, странных гостей Волшебных новостей. — Вот и случилось то, что случилось. Принцесса полюбила. И это чувство оказалось таким прекрасным и необычным. Ну кто мог объяснить ей: «Что такое любовь?» Обе феи, фрейлины или подруги – цветочницы. Но ведь любовь у каждого своя, единственная, и неповторимая. Всегда обещает несбыточное, и заставляет верить в невозможное. * А вот пояснение одного из авторов песен, киевского писателя и киносценариста Андрея Всеволодовича Дмитрука . После окончания ВГИКа, работал на радио (с 1993 года был автором и ведущим популярной передачи на канале УТ-1 «Свічадо. Реальність неможливого» о загадках и тайнах прошлого), обозревателем Украинского телевидения, является автором и ведущим еще нескольких телепрограмм Национальной телекомпании Украины. Также написал около сотни сценариев научно-популярных, документальных и одного художественного фильма. Выпуски программы снимались, в частности, в Египте, Иордании, Индии, Китае, Прибалтике. С 2006 по 2010 годы – автор и ведущий вечерней программы «Киностиль» на телеканале КРТ «Киевская Русь». С 2006 по 2018 гг. – автор и ведущий документальных фильмов Национальной телекомпании Украины. Он также является автором текстов многих песен (например «Песня пилигримов», 1978, «Мир без чудес»). Последняя (композитор В. Быстряков) звучала в финале программы «Песня-85» в исполнении Ирины Понаровской. Андрей Дмитрук – автор либретто и стихов мюзикла «София Потоцкая» (2001, Киевский театр оперетты, композитор А. Костин) и рок-оперы «Слово об Игоревом походе» (Донецкая филармония, композитор К. Брейтбург). "Дело в том, что мои песни были написаны СПЕЦИАЛЬНО для фильма, а остальные взяты со стороны. Кроме того, мои песни отмечают поворотные пункты сюжета, на них как бы все действие держится, а прочие — поются, как концертные номера. На фото: я появляюсь под написанную мной песню Злой Феи."
***** "Сфотографирован в 1975-м, когда я впервые прошел по Змиевым валам под Киевом."
***** "Кому интересно — 1976, на съемках фильма "Джек — боевой конек". Я в роли ковбоя."
***** Вторник 13.10.87 г. УТ 21.50 Світ кинофантастики к\ф Под созвездием Близнецов. Вступ. слово кинодраматурга А. Дмитрука
***** АНДРЕЙ ДМИТРУК, ПИСАТЕЛЬ, ТЕЛЕЖУРНАЛИСТ, ГЛАВНЫЙ РЕДАКТОР ЖУРНАЛА «ИСКАТЕЛЬ. УКРАИНА», СПЕЦИАЛЬНО ДЛЯ «ЕВРЕЙСКОГО ОБОЗРЕВАТЕЛЯ» | НОМЕР: 05/225 СЕНТЯБРЬ 2011 "ПРЕДЧУВСТВИЕ БАБЬЕГО ЯРА" https://jew-observer.com/tochka-zreniya/p... ***** К/ф "Сад Гефсиманский" 1993 https://www.kino-teatr.ru/kino/screenwrit... Фильмография и экранизации 1980-е – Живая вода – автор сценария документального фильма 1991 – Два шага до тишины – автор сценария художественного фильма 1991 – Казак – душа правдивая (Козак – душа правдива) – автор сценария документального фильма 1991 – Фестиваль «Берегиня» – автор сценария документального фильма 1993 – Сад Гефсиманский (Сад Гетсиманський, Украина) – актер (заключенный Азик) в художественном фильме 1995 – Родные стены (Рідні стіни) – автор сценария документального фильма 2009 – Гоголь. Между Богом и дьяволом (6 октября, Первый национальный) – автор сценария документального фильма 2009 – Киевские мосты – автор сценария документального фильма 2012 – Тоннели в неизвестное – автор сценария документального фильма 2012 – Александр Грин. Крым. Последние дни – автор сценария документального фильма 2014 – Гелон – таинственный город (Гелон – таємниче місто) – автор сценария документального фильма 2016 — Ангел мести (о юной подпольщице Тане Маркус, погибшей в Бабьем Яру) — автор сценария документального фильма https://archivsf.narod.ru/1947/andrey_dmi...
|
| | |
| Статья написана 11 января 13:53 |
|
| | |
| Статья написана 11 января 13:16 |
|
| | |
| Статья написана 10 января 18:26 |
|
|
|